Не секрет, що пересічні українці, аби зекономити гроші, часто-густо купують неліцензійну (а отже — дешеву) аудіо- та відеопродукцію. Зважаючи на великий попит, окремі ділки намагаються заповнити торгову мережу контрафактними товарами. Себто такими, що виготовляються незаконним шляхом. Така „діяльність” завдає не лише економічних збитків країні, але й ганьбить її репутацію
Минулого тижня чи не головним „ньюсмейкером” у галузі боротьби з інтелектуальним піратством була Луганщина. Тут співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю викрили та ліквідували нелегальний цех з виготовлення піратських аудіовізуальних творів. Як виявилося, жінка – приватний підприємець ще у червні 2004 року зорганізувала незаконне виробництво аудіо- та відеотворів на CD- та DVD-дисках. На підприємстві, до речі, працювали 6-8 найманих робітників. Правоохоронці виявили, що всі комплектні частини продукції — CD- та DVD-диски, поліграфія, а також пластикові футляри — контрабандою (через залізницю) завозилися з Москви.
Вражає кількість вилученої продукції. Приміром, під час огляду приміщень складу лише кольорових обкладинок до компакт-дисків (виготовлених типографським способом) знайшли аж понад 16 тисяч. Крім того — близько 4 тисяч CD- та понад 2 тисячі DVD-дисків. Вилучене лише на „підприємстві” вартує більше 80-ти тисяч гривень.
Уся контрафактна продукція реалізовувалася в Луганську через 12 магазинів однієї з торгових мереж. Співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю вилучили з обігу мережі більше 90 тисяч піратських CD- та DVD-дисків, які оцінюються сумою у понад один мільйон гривень.
— Кримінальні справи, що стосуються порушень прав інтелектуальної власності є достатньо специфічними і мають багато особливостей, — розповів заступник начальника Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Сергій Лебідь. — Адже коли ведемо мову про порушення авторських чи суміжних прав ми, по-перше, за допомогою експертизи повинні пересвідчитися, який саме твір є записаним на цьому носії. По-друге — встановити власника цього твору, вирахувати завдані йому матеріальні збитки та, зрештою, отримати від нього заяву. Тільки після цього можна говорити про порушення кримінальної справи. Тому й іноді здається, що збір матеріалів ведеться мляво. Що ж стосується саме цієї справи, то основна проблема, з якою стикнулися працівники ДСБЕЗ — необхідність одночасно „накрити” всі 12 торгівельних точок. Нагадаю, контрафактна продукція завозилася з одного складу. Наразі вирішується питання про порушення кримінальної справи. Можливо, вона вестиметься одразу за кількома статтями Кримінального Кодексу — і за фактом контрабанди, і за фактом порушення авторських та суміжних прав, і, зрештою, за фактом незаконного використання товарного знаку. Матеріали вивчаються.
Цікаво, що як українські, так і міжнародні експерти стверджують, що 80 відсотків контрафактних компакт-дисків контрабандою завозяться з Росії. Потім на підпільних складах, подібних луганському, їх комплектують обкладинками, пластиковими боксами і пускають у роздрібну мережу. Основні ознаки піратської продукції, стверджують фахівці, — це низька ціна і якість, а також відсутність контрольної марки.
До речі, з минулого року в Україні посилено кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Відтепер у правопорушників не завжди виходитиме відбутися лише штрафом — замість цього можна „залетіти” за грати аж на п’ять років. Насамперед це стосуватиметься тих, хто незаконно виготовляє, тиражує чи розповсюджує контрафактну та сфальшовану продукцію.
Валерій КУЧЕРУК,
ДЗГ МВС України
