Керівник команди Брагін Олександр, новини ЛГПУ ім. Шевченко
Сезон 2003/2004 для команди КВК «Луганський національний педагогічний університет» був трудовим: команда потрапила до Центральної Міжнародної відкритої Слобожанської ліги КВК «АМіК» (м. Харків), де, винятково на власному авторському матеріалі, дійшла до півфіналу. Як відзначили редактори ліги Аркадій Дяченко і Валентин Іванов, лише брак досвіду зашкодив команді досягти більшого. Протягом чемпіонату ми (збірна ЛНПУ) змінили імідж, завершилися експерименти зі складом команди, у нас з'явилося власне приміщення, яке було відремонтоване нашими ж руками. Команда дала два сольні концерти.
Окрім цього команда була своєрідною творчою базою для проведення величезної кількості загальноуніверситетських заходів (від святкових концертів до рекламних акцій). До того ж стараннями керівництва збірної став можливим старт Відкритої Луганської міської студентської ліги КВК (трансформований чемпіонат ЛНПУ «Кубок ректора»).
І, вже звичайно, коли планувалася чергова поїздка в Сочі, нами це було сприйнято двояко: по-перше, це можливість відпочити (хто відважиться сказати, що ми цього не заслужили?), а по-друге, це можливість не на словах, а на ділі підвищити свій клас, зробити крок, якщо хочете, на сходинку вище. Але що б поїхати в Сочі потрібні чималі фінансові кошти. Ми встали перед одвічною проблемою всіх команд КВК: де брати гроші?
Тут не обійтися без слів подяки. Єдиний хто підтримав наші творчі плани — це наш УНІВЕРСИТЕТ! Це наш ректор Віталій Семенович Курило, проректори Олександр Іванович Бабічев, Сергій Якович Харченко, Олександр Сергійович Меняйленко, Василь Іванович Жадан, Геннадій Олексійович Дідів, головний бухгалтер Тетяна Федорівна Бережна і її заступник Ганна Олександрівна Агєєва, це директори інститутів і декани факультетів, це усі наші найвідданіші вболівальники — студенти, співробітники, викладачі ЛНПУ! Сердечно дякуємо всім!
Отже, поїздка в Сочі приймала реальні контури. Ми були забезпечені супер-апаратурою (від стандартних MD-програвачів до ноутбуку), нам надали транспорт, видали необхідну суму грошей в російських карбованцях. Можна було сміливо починати підготовку. Щоб виділитися серед трьохсот з гаком команд сочинського фестивалю, нашою авторською групою (її роботу координували Андрій Яковлєв і Михайло Савін) був вигаданий образ хлопців-екстремальних, таких урвиголов, таких собі «каскадерів КВК». Тоді ще ні ми, ні Савін з Яковлєвим не передбачали, що вибраний образ стане пророчим і поїздка в Сочі на Міжнародний фестиваль команд КВК «КІВІН-2005» стане для луганських гравців справжнім екстримом! Посудіть самі, хто ще, як не екстримали, встигли б під час фестивалю зламати руку, зазнати опіків. Додайте до цього реквізит, який падав не туди куди потрібно і вибухав не тоді, коли потрібно. Одним словом, ПОВНИЙ екстрим :о)
У «галку» ми не потрапили, тому наступні декілька днів перетворилися для нас на томливе очікування. Нарешті, 24 січня в сочинському Зимовому театрі після гала-концерту XVI Міжнародного фестивалю команд КВК «КІВІН-2005» оповістили списки команд, розподілених по всіх лігах «АМіК», включаючи телевізійні. Ми опинилися у Вищій Українській лізі. Ось список всіх команд «Українки»:
1. Збірна Дніпропетровська
2. Збірна Харкова
3. Зроблено в Україні, Миколаїв
4. Відділ культури, Сімферополь
5. Збірна Запоріжжя, Запоріжжя-Бердянськ
6. Збірна ЛНПУ, Луганськ
7. Збірна Криму, Сімферополь
8. Шиворот на... виворіт, Чернівці
9. Політех, Київ
10. Вщент, Мінськ
11. Білоруська збірна
12. Червоне місто, Йошкар-ола
13. МІСіС, Москва
14. ФІНЕК, Санкт-Петербург
15. Команда-фіналіст Української ліги
16. Команда-фіналіст Української ліги
Екстрим на цьому етапі закінчився. Команда досягла тієї мети, до якої прагнула довгі роки. Загальне враження від виступу команди залишилося дуже добрим і у глядачів, і у редакторів, і, мабуть, у Олександра Васильовича Маслякова.
Залишилося порадіти, сказати ще раз величезне спасибі керівникам нашого вузу, Яковлєву Андрію, Савіну Михайлу (кращі автори!), перевести дух і знову за роботу — вперед Луганський педагогічний!
