Тест на профпридатність для чиновника
7-12-2009, 08:31
Революційність проекту Держбюджету-2010 у тому, що сільським, селищним і міським головам надається можливість заробітку грошей. І від їхніх персональних ділових якостей буде залежати благополуччя громади в цілому. Так вважає народний депутат Верховної Ради України Віталій Курило.
- Бюджет-2010 року верстається в архіскладних умовах. Причин декілька. Серед них - економічна криза й, як наслідок – зменшення кількості джерел, з яких поповнюється бюджет. Наприклад, проблеми, пов'язані з Пенсійним Фондом – його доводиться частково дотувати за рахунок Держбюджету. А також політична ситуація, пов'язана із президентськими виборами - усі її учасники прагнуть через бюджетний процес показати свою лояльність до виборців,- підкреслює Віталій Курило. - Тому як наслідок сам бюджетний процес досить складний. Складності почалися з того, що Президент завітував Бюджетну резолюцію. Але бюджет готується й багато в чому він по-справжньому революційний. Найбільш революційне нововведення – те, що бюджет буде розподілятися відразу Верховною Радою. Саме парламент буде затверджувати всі бюджети міст, сіл й селищ. Тож Уряду треба зверстати фактично не один бюджет, а - тисячі. В одних це викликає радість, у когось – критику. Але ж сільські, міські ради, місцеві органи влади весь час заявляли, що треба дати на місця реальні гроші, треба саме на місцях ділити кошти. От в цьому році Уряд і пішов на такий революційний крок – значна частина грошей, які заробляють на місцях, будуть залишатися в місцевих бюджетах.
- Чи всі виграють від такої самостійності?
- Відразу виграють ті населені пункти, які мають якусь промисловість, де знаходиться багато працюючих і є їхній подоходний податок. Наприклад, узяти Луганську область. Беззаперечно виграє Краснодонський район. Там знаходиться декілька промислових підприємств, у першу чергу це шахти, там проживає багато гірників. А от у Марківському районі ситуація значно гірша. Він сільський, тому там бюджет дотаційний. Але в цьому бюджеті дійсно революційне те, що радам - сільським, селищним, міським дається не «подаяння на бідність», а - реальна вудка, якою можна ловити рибу. Все, що буде ними зароблене, залишається в місцевих бюджетах. Є стимул працювати, знаходити способи, аби заробляти гроші: створювати нові робочі місця, сприяти відкриттю нових виробництв, залученню інвестицій. Раніше такої зацікавленості не було. Бо щоб там не створювалося, скільки б грошей не заробляли, все забиралося до центрального бюджету, там ділилося й по відповідній формулі (у залежності від кількості населення) вже на місця давалася певна кількість грошей. Тепер формулу змінено. Там, де не вистачає, мінімум буде забезпечений державою. А там, де є більше, то його не відберуть, а рада пустить на власний розвиток. Таким чином це дасть можливість цілому ряду територій в Україні зробити певний ривок уперед.
- Місцеві, селищні, сільські голови повинні показати усім свої ділові якості?
- Саме так. У міських, селищних, сільських голів з'являються реальні можливості заробляти гроші й використовувати їх для потреб місцевої громади. Поява більшої суми коштів призведе до того, що люди повинні будуть більш серйозно поставитися до виборів, які відбудуться в наступному році. Тобто виборів до міських, селищних та сільських рад. І до вибору голів рад. Бо в цих людей або з'являться нові можливості і нові кошти, або – не з'являться. В залежності від активної позиції та ділових якостей. Тому й людям треба обирати професійних та досвідчених, які знають що таке працювати й заробляти. Мені доводитися спілкуватися з багатьма сільськими й селищними головами Луганської області. Враження - двояке. Є досить професійні люди, які не один термін працюють на тих посадах, дійсно переживають за справу, знають сіло, як свої п'ять пальців і знають його проблеми. У таких є своє бачення вирішення цих проблем. Їм би трішки добавити грошей і влади, а тоді вони б могли зробити свої населені пункти набагато кращими. У той же час є певна кількість голів, які хоч і працюють не один рік, але дуже й дуже далекі від розуміння того, що від них вимагається. Враження - наче з лісу вийшли. Тому людям треба уважно дивитися, кого вибирають. І робити вибір сільських, селищних та міських голів не за політичними ознаками, а чисто за професійними якостями.
- Щодо проекту держбюджету-2010 зараз багато критики лунає з боку обласних рад. Наприклад, обласний бюджет Луганщини за різними оцінками луганських депутатів втрачає до 1/6 свого обсягу?
- Так, з боку керівництва обласних радий лунає чи не «плач Ярославни на валу». Він пов'язаний з реальною причиною – якщо раніше кошти ділили вони самі, те тепер у них забирають значні суми, а розподіл здійснює Верховна Рада України. Державний бюджет на 2010 рік, котрий розроблено під керівництвом Юлії Тимошенко у відповідності із змінами у бюджетному кодексі, принесе Луганщині та іншим регіонам реальне збільшення фінансування. Уперше за 18 років прибутки місцевих громад у селах, селищах та містах збільшаться. У більшості – на 80%, а десь – в 11 разів. В обласній раді залишаються гроші на конкретні соціальні об'єкти, які знаходяться в її підпорядкуванні. Але в обласного бюджету залишається й багато можливостей! Візьмемо для прикладу Луганську область. Є віддані обласній раді ряд підприємств, які є власністю обласної громади й знаходяться в управлінні обласної ради - комунальні. Серед них - виробничі, промислові, торгівельні. Абсолютна більшість цих підприємств, котрі зараз на балансі обласної ради – збиткові. І так вони «животіють» рік за роком. Потім певну частину цих підприємств продають і вони.. стають прибутковими! Так не може бути. Тим паче, що обласні бюджети дають дотації цим підприємствам, а це фактично безвідсоткові, безповоротні кредити. Тож або не можуть обласні ради управляти своїм майном, або просто там сполошна корупція. І це треба аналізувати депутатам.
Мені здається, що обласні ради повинні зробити серйозну ревізію того, що в них є й зробити так, щоб те, що є в них на балансі, не було збитковим. В обласних радах є дуже багато можливостей і джерел для поповнення свого обласного бюджету за рахунок різних видів діяльності. Наприклад, дуже важлива стаття надходжень – позабюджетна діяльність. Тож обласні ради повинні працювати, а не тільки чекати грошів з Держбюджету. Ради повинні навчитися заробляти гроші.
- Ваш прогноз: чи буде цей бюджет прийнятий хоч би 31 грудня, як це вже стало традиційним для Верховної Ради?
- Складно сказати. Дуже багато варіантів, що він і не буде прийнятий, бо всі політичні сили будуть пробувати використати бюджет, як певний передвиборчий прапор. Тобто показати, що кожен думає про виборців і дбає про певні їх категорії. Тому може так, що депутати пересваряться й не приймуть бюджет. Але в такому випадку у Кабінета міністрів України є можливості фінансувати основні програми. А відразу після виборів, вважайте через тиждень після другого тура, бюджет буде прийнятий у тому вигляді, який пропонує сьогодні Уряд.
- Бюджет-2010 року верстається в архіскладних умовах. Причин декілька. Серед них - економічна криза й, як наслідок – зменшення кількості джерел, з яких поповнюється бюджет. Наприклад, проблеми, пов'язані з Пенсійним Фондом – його доводиться частково дотувати за рахунок Держбюджету. А також політична ситуація, пов'язана із президентськими виборами - усі її учасники прагнуть через бюджетний процес показати свою лояльність до виборців,- підкреслює Віталій Курило. - Тому як наслідок сам бюджетний процес досить складний. Складності почалися з того, що Президент завітував Бюджетну резолюцію. Але бюджет готується й багато в чому він по-справжньому революційний. Найбільш революційне нововведення – те, що бюджет буде розподілятися відразу Верховною Радою. Саме парламент буде затверджувати всі бюджети міст, сіл й селищ. Тож Уряду треба зверстати фактично не один бюджет, а - тисячі. В одних це викликає радість, у когось – критику. Але ж сільські, міські ради, місцеві органи влади весь час заявляли, що треба дати на місця реальні гроші, треба саме на місцях ділити кошти. От в цьому році Уряд і пішов на такий революційний крок – значна частина грошей, які заробляють на місцях, будуть залишатися в місцевих бюджетах.
- Чи всі виграють від такої самостійності?
- Відразу виграють ті населені пункти, які мають якусь промисловість, де знаходиться багато працюючих і є їхній подоходний податок. Наприклад, узяти Луганську область. Беззаперечно виграє Краснодонський район. Там знаходиться декілька промислових підприємств, у першу чергу це шахти, там проживає багато гірників. А от у Марківському районі ситуація значно гірша. Він сільський, тому там бюджет дотаційний. Але в цьому бюджеті дійсно революційне те, що радам - сільським, селищним, міським дається не «подаяння на бідність», а - реальна вудка, якою можна ловити рибу. Все, що буде ними зароблене, залишається в місцевих бюджетах. Є стимул працювати, знаходити способи, аби заробляти гроші: створювати нові робочі місця, сприяти відкриттю нових виробництв, залученню інвестицій. Раніше такої зацікавленості не було. Бо щоб там не створювалося, скільки б грошей не заробляли, все забиралося до центрального бюджету, там ділилося й по відповідній формулі (у залежності від кількості населення) вже на місця давалася певна кількість грошей. Тепер формулу змінено. Там, де не вистачає, мінімум буде забезпечений державою. А там, де є більше, то його не відберуть, а рада пустить на власний розвиток. Таким чином це дасть можливість цілому ряду територій в Україні зробити певний ривок уперед.
- Місцеві, селищні, сільські голови повинні показати усім свої ділові якості?
- Саме так. У міських, селищних, сільських голів з'являються реальні можливості заробляти гроші й використовувати їх для потреб місцевої громади. Поява більшої суми коштів призведе до того, що люди повинні будуть більш серйозно поставитися до виборів, які відбудуться в наступному році. Тобто виборів до міських, селищних та сільських рад. І до вибору голів рад. Бо в цих людей або з'являться нові можливості і нові кошти, або – не з'являться. В залежності від активної позиції та ділових якостей. Тому й людям треба обирати професійних та досвідчених, які знають що таке працювати й заробляти. Мені доводитися спілкуватися з багатьма сільськими й селищними головами Луганської області. Враження - двояке. Є досить професійні люди, які не один термін працюють на тих посадах, дійсно переживають за справу, знають сіло, як свої п'ять пальців і знають його проблеми. У таких є своє бачення вирішення цих проблем. Їм би трішки добавити грошей і влади, а тоді вони б могли зробити свої населені пункти набагато кращими. У той же час є певна кількість голів, які хоч і працюють не один рік, але дуже й дуже далекі від розуміння того, що від них вимагається. Враження - наче з лісу вийшли. Тому людям треба уважно дивитися, кого вибирають. І робити вибір сільських, селищних та міських голів не за політичними ознаками, а чисто за професійними якостями.
- Щодо проекту держбюджету-2010 зараз багато критики лунає з боку обласних рад. Наприклад, обласний бюджет Луганщини за різними оцінками луганських депутатів втрачає до 1/6 свого обсягу?
- Так, з боку керівництва обласних радий лунає чи не «плач Ярославни на валу». Він пов'язаний з реальною причиною – якщо раніше кошти ділили вони самі, те тепер у них забирають значні суми, а розподіл здійснює Верховна Рада України. Державний бюджет на 2010 рік, котрий розроблено під керівництвом Юлії Тимошенко у відповідності із змінами у бюджетному кодексі, принесе Луганщині та іншим регіонам реальне збільшення фінансування. Уперше за 18 років прибутки місцевих громад у селах, селищах та містах збільшаться. У більшості – на 80%, а десь – в 11 разів. В обласній раді залишаються гроші на конкретні соціальні об'єкти, які знаходяться в її підпорядкуванні. Але в обласного бюджету залишається й багато можливостей! Візьмемо для прикладу Луганську область. Є віддані обласній раді ряд підприємств, які є власністю обласної громади й знаходяться в управлінні обласної ради - комунальні. Серед них - виробничі, промислові, торгівельні. Абсолютна більшість цих підприємств, котрі зараз на балансі обласної ради – збиткові. І так вони «животіють» рік за роком. Потім певну частину цих підприємств продають і вони.. стають прибутковими! Так не може бути. Тим паче, що обласні бюджети дають дотації цим підприємствам, а це фактично безвідсоткові, безповоротні кредити. Тож або не можуть обласні ради управляти своїм майном, або просто там сполошна корупція. І це треба аналізувати депутатам.
Мені здається, що обласні ради повинні зробити серйозну ревізію того, що в них є й зробити так, щоб те, що є в них на балансі, не було збитковим. В обласних радах є дуже багато можливостей і джерел для поповнення свого обласного бюджету за рахунок різних видів діяльності. Наприклад, дуже важлива стаття надходжень – позабюджетна діяльність. Тож обласні ради повинні працювати, а не тільки чекати грошів з Держбюджету. Ради повинні навчитися заробляти гроші.
- Ваш прогноз: чи буде цей бюджет прийнятий хоч би 31 грудня, як це вже стало традиційним для Верховної Ради?
- Складно сказати. Дуже багато варіантів, що він і не буде прийнятий, бо всі політичні сили будуть пробувати використати бюджет, як певний передвиборчий прапор. Тобто показати, що кожен думає про виборців і дбає про певні їх категорії. Тому може так, що депутати пересваряться й не приймуть бюджет. Але в такому випадку у Кабінета міністрів України є можливості фінансувати основні програми. А відразу після виборів, вважайте через тиждень після другого тура, бюджет буде прийнятий у тому вигляді, який пропонує сьогодні Уряд.
Інтерв'ю провела Олена Особова