Волонтери та активісти БФ Восток SOS провели моніторинг медичних закладів Луганської області щоб з’ясувати ступінь готовності до епідемії COVID-19. На жаль результати моніторингу виявили незадовільний стан майже всіх гілок системи охорони здоров’я та жахливий стан з обладнанням.

Ми публікуємо повну версію звіту, з яким також можна ознайомитися на сайті БФ Восток SOS.

Кожна країна перевіряє себе в кризових ситуаціях. Імовірна епідемія COVID-19 в Україні може стати лакмусовим папірцем, який покаже ефективність українського уряду та згуртованість суспільства. Зараз найкращий час, щоб визначити готовність органів державного управління та органів місцевого самоврядування взяти на себе відповідальність, готовність медичного персоналу відверто говорити про потреби, готовність суспільства дотримуватись правил гігієни та карантину, дбати та допомагати один одному, а у випадку кризової ситуації мобілізуватись задля спільного розв’язання складних питань.

Завданням моніторингу, який проводився Благодійним фондом Восток SOS у період з 22 до 25 березня, було визначити ступінь готовності медичних закладів та державних адміністрацій Луганської області до епідемії COVID-19. Учасники моніторингової групи досліджували стан матеріально-технічного забезпечення, укомплектованість медичним персоналом, наявність критично необхідних профілактичних та лікувальних засобів, психоемоційний стан лікарів і чиновників, відповідальних за координацію дій під час надзвичайної ситуації. Моніторингова група також звертала увагу на запроваджені місцевими адміністраціями карантинні заходи, роботу з виявлення потенційних носіїв вірусу та комунікацію державних адміністрацій із місцевими спільнотами.

Метою моніторингу було визначення нагальних потреб і слабких місць системи охорони здоров’я на Луганщині для подальшого об’єднання зусиль державного, комерційного та громадського секторів, задля ефективної протидії поширенню епідемії COVID-19 і подолання її негативних економічних та соціальних наслідків.

У рамках моніторингу група відвідала 12 медичних закладів Луганської області, а саме:

КНП «Щастинська міська лікарня», Центр первинної медико-санітарної допомоги у м. Щастя, КНП «Попаснянська центральна районна лікарня», лікарня м. Гірське КНП «Попаснянська центральна районна лікарня», КНП «Попаснянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», КНП «Старобільське районне територіальне медичне об’єднання», КНП «Станично-Луганське районне територіальне медичне об’єднання», Філія «Петропавлівська лікарня Станично-Луганського РТМО», КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня», КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

Дослідження проводилось методом частково структурованого інтерв’ю. Протягом польової частини дослідження моніторинговою групою було зібрано 59 інтерв’ю з медичними працівниками, адміністраторами медичних закладів, чиновниками державних структур і органів місцевого самоврядування, пацієнтами лікарень, місцевими мешканцями.

Аналізуючи інформацію, зібрану в ході польової частини дослідження, моніторингова група визначила вісім ключових проблем, на які варто звернути увагу українському уряду та громадянському суспільству.

Критичний брак медичних працівників

Спілкуючись з працівниками медичних закладів, команда Восток SOS зафіксувала критичний брак медичного персоналу у закладах охорони здоров’я. У середньому стаціонари в Луганській області укомплектовані кваліфікованими медичними кадрами не більше ніж на 60%, а у населених пунктах поблизу лінії розмежування цей показник значно нижчий. Насамперед не вистачає вузькопрофільних спеціалістів — інфекціоністів та реаніматологів. Наприклад, в інфекційному відділенні Рубіжанської міської лікарні (яка наразі визначена основною опорною лікарнею) працює тільки один лікар-інфекціоніст. За оцінками головного лікаря, для ефективної роботи відділення у період епідемії таких лікарів потрібно щонайменше три на п’ятдесят пацієнтів. Обласна державна адміністрація озвучує намір посилити Рубіжанську лікарню додатковим медичним персоналом, але не може відповісти на запитання, звідки вони планують залучити додаткових лікарів в умовах загального дефіциту медичних кадрів у регіоні. На підставі зібраної інформації моніторингова група дійшла висновку, що обласне керівництво не готове до реалістичних сценаріїв розв’язання цієї проблеми.

Ускладнює ситуацію високий середній вік лікарів. Найстаршому вузькопрофільному спеціалісту в лікарнях, які дослідили учасники моніторингової місії, наразі 72 роки. Оскільки великий відсоток медичних працівників потрапляють у вікову групу ризику, в разі швидкого поширення та важкого перебігу епідемії значна кількість наявного персоналу наражатиметься на серйозну небезпеку.

Ще один аспект — медичний персонал не володіє необхідними навичками із застосування діагностичного та реанімаційного обладнання, що зменшує шанси пацієнтів з ускладненнями COVID-19.

Рекомендації:

Міністерству охорони здоров’я варто вжити заходи, спрямовані на мобілізацію волонтерів з-поміж громадян із медичною освітою, які мають необхідні навички та досвід, але наразі не працюють за спеціальністю.

Міністерству охорони здоров’я потрібно створити резерв кваліфікованих вузькопрофільних фахівців, який міг би за потреби спрямовуватися у регіони, де ситуація з розповсюдженням COVID-19 інфекції буде найбільш загрозливою.

Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з Міністерством охорони здоров’я, розробити та запропонувати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроєкт, який передбачає додаткові стимули для медичних працівників, котрі працюють у населених пунктах наближених до лінії зіткнення, за рахунок коштів державного бюджету України.

Луганській ОДА, органам місцевого самоврядування та військово-цивільним адміністраціям населених пунктів та районів передбачити можливість надання пільгового (або безкоштовного) житла для медичних працівників, які приїздять для роботи на територію Луганської області з інших областей України.

Державним інституціям і профільним гуманітарним організаціям треба якомога швидше організувати системну роботу з підвищення кваліфікації наявного медичного персоналу.

Обладнання, транспорт і медичний персонал з військових шпиталів, які наразі не використовуються повсякчасно, залучати до надання медичної допомоги пацієнтам із симптомами коронавірусу.

Заохочувати до співпраці з державними медичними закладами волонтерські парамедичні служби, які мають власний транспорт, обладнання та підготовлений персонал.

Низька поінформованість медичного персоналу щодо алгоритмів дій на випадок виявлення пацієнтів із симптомами COVID-19

Інформація щодо алгоритмів дій на випадок виявлення хворих із симптомами COVID-19, отримана учасниками моніторингової групи від чиновників та медичних працівників у різних населених пунктах області, суттєво різниться. Це вказує або на вкрай низьку поінформованість медиків та чиновників щодо планів протиепідеміологічних заходів, або відсутність таких затверджених планів.

Так, представники Станично-Луганської районної ради поширюють інформацію про те, що пацієнти зі Станично-Луганського району з симптомами COVID-19 будуть госпіталізовані до інфекційного відділення Петропавлівської селищної лікарні. Проте цю інформацію спростовують медпрацівники Станично-Луганської центральної районної лікарні та Петропавлівської філії. За їхніми словами, ані Петропавлівська, ані Центральна районна лікарні непристосовані до прийому таких пацієнтів, тому хворі на COVID-19 будуть госпіталізовані лише у Рубіжанську центральну міську лікарню. Водночас Станично-Луганська центральна районна лікарня визначена обласною державною адміністрацією як одна з семи опорних лікарень, що прийматимуть хворих на COVID-19.

Медпрацівники міських лікарень у Попаснянському районі впевнені, що у випадках виявлення ними пацієнтів з симптомами коронавірусу, їх буде госпіталізовано до Центральної міської лікарні Лисичанська. Проте це не підтверджують в адміністрації Лисичанської лікарні, адже, за їхньою інформацією, пацієнти, виявлені не тільки у Попаснянському районі, а й у самому Лисичанську, у першу хвилю епідемії будуть розміщуватися в інфекційному відділенні Рубіжанської центральної міської лікарні.

Учасники моніторингової місії відзначили, що працівники станцій швидкої медичної допомоги у Новоайдарському та Попаснянському районах точно не поінформовані, куди саме доставляти пацієнтів з симптомами COVID-19, хоча більшість з них, таким пунктом називає Рубіжанську центральну міську лікарню. Також працівники станцій швидкої медичної допомоги не дають чіткої відповіді, чи будуть сформовані спеціальні бригади швидкої, які працюватимуть лише з випадками підозри на коронавірусну інфекцію, як про це заявляли представники Луганської ОДА.

Ці та інші зібрані факти свідчать про неналежне планування або погане інформування працівників медичних закладів щодо регламенту їхніх дій у межах заходів з протидії поширення епідемії.

Рекомендації:

Обласній державній адміністрації — розробити чіткий та деталізований регламент дій усіх департаментів, залучених до роботи з протидії поширенню епідемії із зазначенням завдань кожного з підрозділів. Алгоритми дій працівників кожного департаменту мають бути належним чином оформлені та доведені до працівників усіх ланок. Координаційні органи мають здійснювати контроль над донесенням цих планів до працівників та оцінювати готовність підрозділів усіх рівнів до реалізації цих планів.

МОЗ та Департаменту охорони здоров’я Луганської ОДА — з урахуванням навантаженості та віку медичного персоналу, який працює в області, забезпечити оперативний переклад з іноземних мов наукових статей щодо симптоматики, діагностики та варіантів лікування ускладнень COVID-19, з можливістю зробити як електронну розсилку таких матеріалів, так і видруковувати їх на місцях.

МОЗ та Департаменту охорони здоров’я Луганської ОДА — надати контакти та виділити години для консультування лікарів Луганської області провідними лікарями-інфекціоністами та вірусологами України для обміну інформацією та підтримки медичних працівників, що перебувають у віддалених населених пунктах без можливості оперативно відстежувати актуальну інформацію в мережі інтернет.

Організаціям громадянського суспільства варто проводити постійну оцінку готовності державних установ (у першу чергу медичних) до протидії епідемії — збирати, верифікувати, узагальнювати та поширювати цю інформацію для того, щоб представники всіх секторів мали можливість адекватно оцінювати поточний стан готовности регіональної інфраструктури до дій з локалізації епідемії.

Брак засобів індивідуального захисту та дезінфекції

Насамперед, важливо захистити весь медичний персонал (від лікарів до санітарів), адже саме вони вже мають перші контакти з особами, що мають підозру чи підтверджений діагноз COVID-19. Спілкуючись із працівниками медичних закладів, команда Восток SOS зафіксувала гостру нестачу індивідуальних засобів захисту, особливо це стосується лікарень, розташованих у населених пунктах поблизу лінії розмежування. Наприклад, у лікарні смт Петропавлівка повністю відсутні не тільки захисні костюми, а й навіть хірургічні маски. У лікарні міста Гірське лікарі користуються ватно-марлевими пов’язками, які для них пошили місцеві мешканці, оскільки масок, отриманих від МОЗ, не вистачає. Про забезпечення цієї лікарні костюмами біологічного захисту наразі не йдеться. Станція швидкої допомоги у місті Щастя не має респіраторів, має критично малий запас хірургічних масок, що не дозволяє змінювати їх кожні 2-4 години, щоб мінімально убезпечити себе, спеціальні протиепідеміологічні костюми там також відсутні. Станція швидкої допомоги у місті Попасна, яка обслуговує більшість території Попаснянського району, має у розпорядженні лише 3 протиепідеміологічні костюми, яких вистачить на транспортування лише одного хворого з підозрою на коронавірус, що, на думку медпрацівників станції, складає приблизно 3% від обсягу, потрібного на випадок епідемії. За оцінками учасників моніторингової місії, навіть лікарні, які отримали засоби індивідуального захисту, потрапляють у ситуацію нестачі цих засобів найближчим часом.

Рекомендації:

Уряд має забезпечити всі опорні лікарні, міські лікарні, районні лікарні, ФАПи та станції швидкої допомоги засобами захисту, розрахувавши їхню кількість відповідно до міжнародних стандартів і практик боротьби з епідемією COVID-19.

Регіональним органам влади варто публічно заохочувати представників комерційного сектору активно брати участь у забезпеченні медичних закладів області засобами захисту: скласти список підприємств луганської області, які готові розпочати виготовлення засобів необхідного захисту, та розробити план забезпечення підприємств необхідною сировиною згідно з міжнародними стандартами та світовими практиками боротьби з пандемією.

У разі неготовності комерційних підприємств відреагувати на такий заклик, варто заохочувати індивідуальний пошив масок мешканцями громад, за умови контролю якості представниками Департаменту охорони здоров’я Луганської ОДА.

У випадку, якщо цих ресурсів буде недостатньо, владі необхідно звертатися по допомогу до міждержавних організацій, міжнародних гуманітарних місій та великих транснаціональних корпорацій.

Брак реанімаційного обладнання

Персонал усіх без виключення медичних закладів, які відвідала моніторингова група, вказує на нестачу або повну відсутність реанімаційного обладнання, необхідного для інтенсивної терапії у випадках ускладнень внаслідок COVID-19. Не вистачає, а подекуди повністю відсутні, апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, пульсоксиметри, монітори пацієнтів тощо. Так, наприклад, центральна міська лікарня у місті Рубіжне, інфекційне відділення якої прийматиме найбільшу кількість пацієнтів на початку епідемії, станом на 25 березня має 4 стаціонарних та один портативний апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ). За оцінками директора цього комунального підприємства, враховуючи динаміку епідемії, на 50 пацієнтів, яких лікарня, вірогідно, прийме найближчим часом, буде потрібно ще щонайменше 5 апаратів ШВЛ.

Водночас в ході моніторингу виявлено лікарні, які не планують приймати пацієнтів з ускладненнями від COVID-19 та мають у наявності таку ж чи навіть більшу кількість апаратів ШВЛ, ніж наразі має основна опорна лікарня — КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня». Так, наприклад, Попаснянська центральна районна лікарня має 7 апаратів ШВЛ, водночас два з них встановлені у філії лікарні у місті Гірське, яка має вкрай незадовільне матеріально-технічне забезпечення, укомплектоване лише двома лікарями й точно не зможе приймати пацієнтів з симптомами COVID-19.

На відносно достатньому рівні укомплектовані реанімаційним обладнанням, за словами адміністрації закладів, тільки опорні лікарні у Сєвєродонецьку та Старобільську.

Рекомендації:

Провести детальну оцінку усього наявного реанімаційного обладнання, перевірити його функційність і наявність спеціалістів, спроможних ним користуватись, у разі необхідності провести додаткове навчання для медичних працівників.

Оцінити потребу в апаратах ШВЛ та кисневих концентраторах у лікарнях, що не є опорними для локалізації епідемії коронавірусу, перерозподілити надлишки наявного обладнання на користь опорних лікарень, але обов’язково з урахуванням потреб пацієнтів з іншими захворюваннями.

Провести перерозподіл коштів з обласного та місцевих бюджетів і в екстреному темпі закуповувати необхідне реанімаційне обладнання. Активно залучати до благодійної допомоги місцевих підприємців.

Брак діагностичних засобів

Працівники всіх без виключення лікарень, відвіданих моніторинговою групою, вказують на нестачу діагностичних засобів — експрес тестів та тестів ПЛР, безконтактних термометрів. Деякі з вказаних засобів повністю відсутні у селищних та малих міських лікарнях.

Експрес-тестів та тестів ПЛР станом на 24 березня не мав жоден з відвіданих моніторинговою групою медичних закладів. В ході брифінгу 24 березня представники ЛОДА поінформували журналістів і представників громадськості, що до Луганської області надійшло 5000 експрес-тестів та 1728 тестів ПЛР і найближчим часом вони будуть розподілені між медичними закладами. Імовірно, шанс отримати навіть експрес-тести мають лише опорні лікарні. Решта стаціонарів та станції швидкої медичної допомоги в такому випадку не матимуть можливості проводити оперативну діагностику.

Практика європейських країн та КНР показує: чим раніше почати тестування й ізолювати людей, у яких виявлено захворювання, тим легше контролювати розповсюдження вірусу. Зараз ми можемо спостерігати ситуацію, коли тест роблять тільки людям із загостренням, тим, хто мав контакт із хворим, або повернувся з-за кордону. Причиною є недостатня кількість чи повна відсутність тестів, а також наявність їх тільки в опорних лікарнях.

Наявність у стаціонарах таких діагностичних засобів, як безконтактні термометри та пульсоксиметри, дозволили б виявляти підозру захворювання набагато раніше і знизило б ризик ураження коронавірусом медичних працівників. На жаль, за спостереженнями моніторингової групи, у більшості медичних закладів на Луганщині дані засоби повністю відсутні або є у недостатній кількості.

Рекомендації:

Частину ресурсів міжнародної гуманітарної допомоги та коштів, наданих комерційним сектором на подолання наслідків епідемії варто спрямувати на закупівлю засобів діагностики.

Необхідно якнайшвидше розгорнути лабораторії ПЛР та відкрити пункти тестування в районах Луганської області, забезпечивши їх надлишком тестів.

Раннє діагностування та виявлення хворих з COVID-19, ізоляція їх і спостереження за їхнім станом здоров’я допоможуть не тільки зменшити кількість зараження, , а й мінімізувати летальні наслідки.

Недостатня кількість ліжок в інфекційних відділеннях на випадок стрімкого зростання кількості пацієнтів

Станом на 24 березня департамент охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації розпорядився підготувати 185 ліжко-місць для госпіталізації пацієнтів з підозрою на коронавірус в інфекційних відділеннях семи опорних лікарень: КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня», КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», КНП «Марківська багатопрофільна лікарня», КНП «Міловська центральна районна лікарня», КНП «Новопсковське районне медичне об’єднання», КНП «Старобільське районне територіальне медичне об’єднання» та КНП «Станично-Луганське районне територіальне медичне об’єднання». Виділених місць, очевидно, не вистачить, якщо динаміка поширення епідемії сягне італійських масштабів — для госпіталізації хворих з ускладненнями буде необхідно в десятки разів більше ліжко-місць, лікарів та одиниць реанімаційного обладнання, ніж є у розпорядженні обласного департаменту охорони здоров’я.

Водночас, персонал щонайменше однієї із зазначених у наказі департаменту охорони здоров’я лікарень — КНП «Станично-Луганське районне територіальне медичне об’єднання» — повідомив учасникам моніторингової місії про неготовність медичного закладу до прийому пацієнтів з симптомами COVID-19 через брак медичних кадрів, обладнання та матеріально-технічного забезпечення.

Представники ЛОДА запевняють, що опорні лікарні невдовзі будуть готові розгорнути в сукупності до 600 ліжок, але працівники та представники адміністрацій опорних лікарень, з якими вдалося поспілкуватися учасникам місії, не підтвердили дану інформацію.

Рекомендації:

Доцільним кроком була б підготовка медичних закладів у найближчих до опорних лікарень населених пунктах до переводу до них пацієнтів з інших відділень опорних лікарень, які, ймовірно, невдовзі доведеться перепрофілювати для госпіталізації хворих на COVID-19.

Вже зараз треба шукати та мінімально обладнувати інші приміщення, придатні для приймання пацієнтів на випадок, якщо епідемія поширюватиметься швидше, ніж прогнозовано.

У разі нестачі державних ресурсів владі варто заохочувати до співпраці власників комерційної та промислової нерухомості. Важливо в цьому випадку розрахувати та вже почати закупівлю необхідного обладнання для організації додаткових ліжко-місць для пацієнтів.

Недостатність профілактичних заходів та інформування населення Луганської області щодо запобігання виникненню епідемії

Учасники моніторингової місії виявили доволі низький рівень дотримання населенням Луганської області карантинних заходів. Доступна інформація з протиепідеміологічними рекомендаціями у міському просторі помітна лише в обласному центрі та декількох великих містах. Багато людей не дотримуються рекомендацій самоізоляції та не носять захисних масок, перебуваючи на вулицях та в публічних місцях. На вулицях перебувають люди, які належать до груп ризику. На багатьох дитячих майданчиках продовжують гратися діти. Проводяться заняття в приватних освітніх закладах.

Учасники моніторингової групи зафіксували, що навіть більшість лікарів і персоналу адміністрації Рубіжанської міської лікарні, куди на той момент вже були госпіталізовані двоє пацієнтів з підозрою на коронавірусну інфекцію (в одного з яких наступного дня підтвердилося захворювання), не носять захисних масок. Не використовували маски, спілкуючись з учасниками моніторингової місії, й лікарі деяких інших медичних закладів і деякі працівники поліції. В окремих випадках, наприклад, у лікарні в Станиці Луганській, лікарі пояснювали відсутність на них масок їхньою недостатньою кількістю та тим, що їм важко носити маску кілька годин поспіль.

Замість того, щоб бути прикладом дотримання рекомендацій МОЗ, обласна державна адміністрація, на думку учасників місії, сама порушує карантинні заходи, організовуючи брифінги у приміщенні прес-центру ЛОДА за участі десятків журналістів та громадських активістів, замість того, щоб інформувати населення про перебіг підготовки до епідемії онлайн. Водночас учасники місії зафіксували, що значна кількість присутніх на даних заходах не використовують захисних масок, зокрема деякі чиновники Луганської обласної державної адміністрації та виконкому Сєвєродонецької міської ради.

Персонал Гірської лікарні зауважує, що особисто спостерігають містян, які нещодавно повернулися з європейських країн з високим показником зараження на COVID-19 і після повернення не проходили обсервації та не перебували на самоізоляції. За їхніми словами, вказані громадяни вільно пересуваються містом, не дотримуючись правил карантину. Облік і відстежування стану здоров’я таких громадян державними структурами не ведеться.

Лікарі Старобільської центральної районної лікарні також зауважили, що далеко не всі містяни дотримуються рекомендацій самоізоляції й мало хто застосовує захисні маски та засоби дезінфекції.

У місті Золоте жителі віддалених районів мало поінформовані щодо можливих ризиків, в магазинах спостерігається скупчення людей. Водночас варто зазначити, що у Золотому переважає літнє населення, а більшість мешканців входять до вікової групи ризику.

Рекомендації:

Інформування — один з ефективних механізмів роботи із суспільною думкою. Державним органам із залученням громадських організацій варто розробити та запустити інформаційну кампанію, присвячену простим, але важливим профілактичним діям. А саме: зменшення перебування на вулиці, особливо осіб з груп ризику, гігієна вдома, на роботі, на вулиці.

Необхідно посилити контроль над реалізацією карантинних заходів.

Налагодити співпрацю з волонтерськими та благодійними організаціями та забезпечити доставлення продуктів і соціальних виплат.

Розгорнути в області місця для обсервації громадян, які прибувають з-за кордону.

Сімейним лікарям — підтримувати зв’язок з усіма пацієнтами, що мають симптоми ГРВІ.

Луганській ОДА — проводити прес-конференції та брифінги виключно в онлайн форматі, про що завчасно інформувати зацікавлених осіб через розсилки електронних листів, повідомлення у месенджерах, за допомогою офіційного сайту та сторінок в соціальних мережах, таким чином не порушуючи карантинних заходів.

Викривлення інформації про реальний стан підготовки до епідемії коронавірусу державними органами

За спостереженнями моніторингової групи, офіційні дані, які озвучують представники Луганської обласної державної адміністрації, не відповідають інформації, отриманій в ході польових досліджень безпосередньо від персоналу медичних закладів. Ступінь протиепідеміологічної готовності медичних закладів, на думку учасників місії, значно завищено, що заважає як державним структурам, так і комерційному та громадському секторам зрозуміти реальний стан справ і надати необхідну допомогу.

Не всі медичні заклади, визначені як опорні для приймання пацієнтів з симптомами COVID-19, спроможні надавати постраждалим від COVID-19 необхідну допомогу. Так, наприклад, до переліку опорних закладів було включено Станично-Луганську центральну районну лікарню, медпрацівники якої в ході спілкування з учасниками моніторингової групи 22 березня категорично заявляли про неготовність закладу приймати пацієнтів з симптомами COVID-19. За їхніми словами, лікарня не укомплектована необхідним медперсоналом, не має спеціально обладнаних ліжко-місць і необхідного обладнання. Однак вже 24 березня ми отримали інформацію та документи, які підтверджують включення Станично-Луганської лікарні до переліку опорних як таку, що має прийняти щонайменше 20 пацієнтів. До того, в ході брифінгу 24 березня голова Луганської ОДА Сергій Гайдай заявив, що одного з пацієнтів з підозрою на коронавірус вже поміщено до інфекційного відділення Станично-Луганської центральної районної лікарні.

Рекомендації:

Не маючи власних ресурсів для забезпечення закладів охорони здоров’я усім необхідним для ефективної протидії епідемії коронавірусу, органам державного управління варто залучати ресурси комерційного та громадського секторів. Але викривляючи інформацію про реальний стан справ, про причини та прояви проблем державна влада обмежує можливості недержавних інституцій зрозуміти потреби та ефективно розподілити ресурси, які вони готові виділити на допомогу в боротьбі з епідемією.

Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій — здійснити моніторинг забезпечення закладів охорони здоров’я, розташованих вздовж лінії зіткнення, необхідним персоналом, медикаментами, обладнанням та засобами захисту. А також провести моніторинг доступу до медичних послуг громадян, які проживають в населених пунктах, розташованих вздовж лінії розмежування.

Розуміючи необхідність протидії поширенню панічних настроїв, ми наполегливо рекомендуємо органам державного управління як на регіональному, так і на центральному рівнях не викривляти інформацію про проблеми та залучати активну частину українського суспільства до обговорення ефективних стратегій протидії пандемії, а також її негативним економічним та соціальним наслідкам.

Висновки

Система охорони здоров’я Луганської області не готова до того, щоб зупинити поширення COVID-19 у разі, якщо швидкість та масштаби епідемії сягнуть італійських показників.

Наскільки можна зрозуміти, ресурсів для того, щоб швидко покращити ситуацію, українська влада не має. Врятувати ситуацію можна лише шляхом загальної мобілізації суспільства та швидкого налагодження міжсекторної взаємодії. Органам державного управління в цій ситуації варто змінити монопольну роль на координаційну функцію та закликати представників інших секторів до творчої співпраці та ресурсної підтримки дій, спрямованих на локалізацію епідемії. Для цього владі слід відмовитися від політики замовчування реального стану справ у медичній та суміжних сферах. Органи державного управління мають визнати проблеми закритості та недостатньої кваліфікації управлінських кадрів і мають бути готові впроваджувати нестандартні стратегії, запропоновані фахівцями з інших секторів.

Для запобігання повторенню подібної кризової ситуації активній частині суспільства у регіоні і зараз, і надалі варто здійснювати постійний контроль за розподілом і використанням коштів державного та місцевих бюджетів, які виділяються на утримання та розвиток медичної галузі.

Післямова

Моніторингова група та весь колектив благодійного фонду Восток SOS висловлює повагу та підтримку усім працівникам медичної сфери, які попри такі надскладні умови залишаються відданими своїй справі та тримають передову оборони проти епідемії, яка загрожує тисячам наших співвітчизників. Пишаємося вами й готові надати вам усю допомогу, що є в наших силах.

Скорочення, використані в тексті:

• ШВЛ — Штучна вентиляція легенів
• КНП — Комунальне некомерційне підприємство
• РТМО — Районне територіальне медичне об’єднання
• ЛОДА — Луганська обласна державна адміністрація
• ПЛР — Полімеразна ланцюгова реакція
• КНР — Китайська Народна Республіка
• ГРВІ — Гостра респіраторна вірусна інфекція

Склад моніторингової групи:

• Костянтин Рєуцький
• Юлія Красільникова
• Євген Васильєв
• Євген Бондаренко
• Данііл Попков

Теги: COVID-19