Анастасія Подольська з Луганського обласного центру соціальних служб стала однією з 45 фахівців з усієї України, які завершили навчання за новою державною програмою підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі, усиновлювачі, опікуни/піклувальники, патронатні вихователі. 

Анастасія поділилася з нашою редакцією враженнями від навчання, планами на майбутню роботу та натхненням, яке дарують щасливі історії сімей.

 

Коли з’явилася ідея вчитись на тренера? Хтось запропонував чи самі прийшли до цього?

Я вже опанувала одну програму підготовки кандидатів у сімейні форми виховання, це “ПРАЙД”( прим.ред: “ПРАЙД” – це українська версія міжнародної програми для тих, хто виявив бажання створити прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу. Впроваджується в Україні з 2004 року). Мені запропонували прийти відбір на ще одне навчання. Я радо погодилась і взяла в цьому участь.

Розкажіть про свої враження від навчання? 

Навчання стало особливим, бо поєднує всі форми сімейного виховання в одній групі. Тобто ми не ділимося за напрямком форми виховання. Всі сидять разом і навчаються разом. Зацікавили також нові вправи, нова інформація. Навчання тривало 3 місяці. Спочатку заняття були онлайн, пізніше ми всі зустрілися очно і працювали в групі. Наступним етапом стало відпрацювання практичних навичок з групою кандидатів – викладання тієї програми, якої навчились. 

Що відчували на першій практиці, коли вперше виходили до усиновлювачів та опікунів? 

Відчуття були хвилюючі. Кожна нова група відрізняється. Кожен раз  – як перший, навіть якщо за плечима великий досвід роботи із кандидатами. Мені трапилась чудова приймаюча група. Це була Львівська область. Мене там радо зустріли і все пройшло добре. Працювали разом 4 повних дні, це була важлива умова тренерської практики.

Поділіться планами. Що далі?

Нас залучатимуть до навчання інших груп. Ми відкриті для всіх областей, де потрібно готувати кандидатів. Саме ці люди потім дадуть дитині найцінніше – сім’ю. Тому запрошуйте! Ми будемо приїжджати та навчати. 

Чи є у вас сім’ї, які утворилися за вашої підтримки? Чи відстежуєте ви подальші історії?

Так, звичайно. Ми підтримуємо зв’язок. Також створюємо під час навчання чати в месенджерах для спілкування. Крім того, ділимося інформацією для тих, хто вже взяв дітей в альтернативні форми виховання. Часто отримуємо від батьків щасливі історії про те, як вони влаштували дітей. Це дуже надихає та дає сил працювати далі. 

Навчання тренерів відбулося в рамках проєкту ЮНІСЕФ «Моніторинг потреб та підтримка дітей в умовах війни», що впроваджується Партнерством «Кожній дитині» за підтримки UNICEF Ukraine на замовлення Міністерства соціальної політики України та Національної соціальної сервісної служби України.