Центр Николая Песоцького "Защита прав человека в Украине" одержал очередную победу. При юридическом сопровождении Центра Хозяйственный суд города Киева, рассмотрев дело № 6/394-9/152пд от 01.04.2010 года по иску малого частного предприятия «Завод «Айдар-олія»  к обществу с ограниченной ответственностью "Лугансквода" и Луганскому областному совету, вынес решение: признать недействительными результаты конкурса по передаче в концессию целостного имущественного комплекса областного коммунального предприятия "Компания "Лугансквода", оформленного решением Луганского областного совета №21/5 от 21.03.2008 г.; признать недействительным концессионный договор от 21.03.2008 г., заключенный между Луганским областным советом и обществом с ограниченной ответственностью "Лугансквода".

Это, в свою очередь, значит, что и передача всего комплекса водоснабжения Луганщины в так называемую концессию было незаконным.

Напомним, что "концессионеры" КП "Лугансвода" благодаря заинтересованной позиции и непосредственному содействию луганского областного руководства в лице Пристюка и Голенко практически разрушили огромный хозяйственный комплекс водоснабжения Луганщины, в то же время установив наивысшие в Украине цены на воду.

Мы приводим ниже материалы суда и его решения, которые не требуют дополнительных комментариев.

справа № 6/394-9/152пд 01.04.2010 р.
За позовом Малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія»
До відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»
До відповідача -2 Луганської обласної ради
Про визнання недійсним договору та результатів конкурсу


Суддя Ковтун С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Луганської області звернулося з позовом обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода» до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про визнання недійсним договору концесії цілісного майнового комплексу, визнання недійсними результатів конкурсу щодо надання цілісного майнового комплексу у концесію, що оформлено рішенням Луганської обласної ради № 21/5 від 21.03.2008 р., визнання відповідача-1 таким, що не відповідає умовам конкурсу на одержання у концесію цілісного майнового комплексу.

Ухвалою суду від 15.08.2008 р. було порушено провадження у справі №9/152пд.

Мале приватне підприємство «Завод «Айдар-олія» подало заяву про вступ у справу, як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору та просило визнати недійсними результати конкурсу щодо передачі у концесію цілісного майнового комплексу обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» та визнати недійсним концесійний договір № 4 від 21.03.2008 р., укладений між Луганською обласною радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугансквода».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2008р. було відмовлено у задоволенні клопотання малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2008 р. матеріали справи № 9/152пд було ухвалено надіслати за підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки Луганську обласну раду виключено зі складу учасників судового процесу як третю особу та залучено до участі у справі як іншого відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2008 р. справі було присвоєно номер 6/394-9/152пд.

Луганська обласна рада та обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода» звернулися з апеляційними скаргами на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2008 р..

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. ухвалу від 22.08.2008 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2009 р. вказану ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2008 р. скасовано частково, заяву малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія», як заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору направлено до господарського суду міста Києва на стадію прийняття.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2009 р. розгляд справи було призначено на 18.05.2009 р..

Ухвалою Верховного Суду України від 11.06.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2009 р..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2009 р. розгляд справи призначено на 24.09.2009 р..

Під час апеляційного провадження у Луганському апеляційному господарському суді позивачем було подано заяву про відмову від позову.

У судовому засіданні 24.09.2009 р. представник позивача підтримав вказану заяву.

Ухвалою суду від 29.09.2009 р. провадження у справі № 6/394-9/152пд припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою № 6/394-9/152пд від 29.09.2009 р., на підставі п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, повернуто без розгляду заяву малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія» про вступ до участі у справі № 9/152пд як третьої особи з самостійними вимогами.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2009 р. вказану ухвалу було скасовано, заяву малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія», як заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, направлено до господарського суду міста Києва для розгляду.

Ухвалою суду від 30.01.2010 р. прийнято до розгляду заяву малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія» та допущено її до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Розгляд справи призначено на 01.03.2010 р..

У судове засідання представники учасників процесу не з'явились.

Розгляд справи було відкладено на 01.04.2010 р..

Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами мотивовані тим, що відповідач-1 не відповідає умовам конкурсу на право одержання майна обласного комунального підприємства «Луганськвода» в концесію.

Відповідач-1 позовні вимоги третьої особи, відхилив у повному обсязі, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач-1 посилається на те, що рішення відповідача-2 «Про результати концесійного конкурсу» у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного провадження) не оскаржувалось, ним (відповідачем-1) були надані всі передбачені умовами тендеру документи, а договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства. У зв'язку з цим, підстави для визнання недійсними результатів конкурсу та договору відсутні.

Відповідач-2 відзиву чи письмових пояснень по суті спору суду не надав, звернувшись з клопотанням про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Клопотання судом відхилено, оскільки мале приватне підприємство «Завод «Айдар-олія» подало суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.11.2006 р. рішенням Луганської обласної ради № 6/6 затверджено перелік об'єктів власності територіальних громад Луганської області, які передаються в концесію, та запропоновано для передачі в концесію обласне комунальне підприємство (далі - ОКП) «Компанія «Луганськвода».

12.10.2006 р. Луганська обласна рада рішенням № 16/9 оголосила конкурс на передачу цілісного майнового комплексу ОКП «Компанія «Луганськвода» в концесію, а також затвердила умови даного конкурсу.

19.03.2006 р. відбувся конкурс на надання цілісного майнового комплексу ОКП «Компанія «Луганськвода» в концесію, переможцем якого згідно з рішенням Луганської обласної ради № 21/5 від 21.03.2008 р. визнано товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Луганськвода».

21.03.2008 р. між Луганською обласною радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» було укладено концесійний договір № 4, згідно з яким ТОВ «Луганськвода» було передано в концесію на 25 років цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода».

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про концесії» затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідних рад. Рішення про надання концесії на об'єкт права комунальної власності за результатами концесійного конкурсу приймає уповноважений орган місцевого самоврядування.
Концесія на об'єкти права комунальної власності надається з урахуванням інтересів регіону, територіальної громади в забезпеченні споживачів товарами (роботами, послугами), які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про концесії» організація і проведення концесійного конкурсу здійснюється концесієдавцем. Так, концесієдавець: затверджує умови концесійного конкурсу; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи; готує конкурсну документацію; оголошує концесійний конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску; письмово підтверджує надходження заявок на участь у концесійному конкурсі; забезпечує претендентів необхідною інформацією (документами) для підготовки пропозицій для участі у концесійному конкурсі; приймає рішення про допущення (недопущення) претендентів до участі у концесійному конкурсі з обґрунтуванням причини відмови; повідомляє претендентів про допущення (недопущення) до участі у концесійному конкурсі.

Частиною 11 статті 7 Закону України «Про концесії» встановлено, що порядок створення конкурсної комісії та проведення концесійного конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 642 від 12.04.2000 р. затверджено Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію (далі - Положення).

Відповідно до п. 17 Положення встановлено, що конкурсна документація містить: інструкцію для претендентів; проект концесійного договору; інші документи (за рішенням концесієдавця).

Умовами конкурсу, затвердженими рішенням Луганської обласної ради № 16/9 від 12.10.2007 р., було передбачено, що до конкурсної пропозиції повинні долучатися документи, що підтверджують наявність у претендента (та/чи його афілійованих осіб) досвіду ефективного управління підприємством водно-каналізаційного господарства не менше трьох років та здійснення такої діяльності в містах (регіонах) із загальною чисельністю населення на момент подачі пропозиції -не менше 3 мільйонів жителів. Претендент зобов'язаний надати рекомендації місцевих органів влади та/або державних контрольних органів, спеціалізованих підприємств про роботу підприємств, які управляються претендентом (та/чи його засновниками/афілійованими особами), в тому числі про: чисельність працівників підприємства, що управляється претендентом; фінансові результати такого підприємства за весь період роботи, ріст об'ємів надання основних послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню, зміну показників якості послуг, що надаються, результати реалізації інвестиційних та екологічних програм тощо.

Зазначені вимоги визначені концесієдавцем, як обов'язкові при поданні конкурсної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, до конкурсної пропозиції відповідача-1 не було долучено документів, що б підтверджували наявність у нього (та/чи його афілійованих осіб) досвіду ефективного управління підприємством водно-каналізаційного господарства не менше трьох років та здійснення такої діяльності в містах (регіонах) із загальною чисельністю населення на момент подачі пропозиції -не менше 3 мільйонів жителів.

При цьому, суд критично ставиться до посилання відповідача-1 на те, що такий досвід має один з його засновників, а саме - ТОВ «Росводоканал-Інвест»,

Спеціальне законодавство, що регулює проведення конкурсів на надання об'єктів в концесію, не містить визначення поняття «афілійована особа» та/або «пов'язана особа». З огляду на це, суд вважає за можливе застосуй законодавства, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогію закону) у відповідності до ст. 8 Цивільного кодексу України.

Згідно з Тимчасовим порядком придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, тарифи яких на відповідну діяльність встановлюються НКРЕ, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики № 376 від 15.04.2002 р., афілійовані компанії замовника тендера - компанії, частка яких становить понад 10 відсотків у статутному фонді замовника; компанії, що діють від імені замовника за відповідним дорученням, або компанії, від імені яких діє замовник; компанії, які мають у правлінні замовника 25 та більше відсотків голосів; компанії, які контролюють діяльність замовника; компанії, що контролюються замовником, або спільно з ним перебувають під контролем третьої сторони; компанія, з якою підписано договір про обслуговування тендера.

Крім того, у відповідності до положень п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» надані наступні ознаки афілійованої (пов'язаної особи):

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- -посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що статутний капітал ТОВ «Луганськвода» складає 46000 грн.. Засновниками товариства є ТОВ «Укрводоканал» з часткою в статутному капіталі 90,1 % і ТОВ «РВК-Инвест» з часткою в статутному капіталі 9,9%.

Таким чином, ТОВ «Росводоканал-Інвест» не є учасником, який здійснює контроль над ТОВ «Луганськвода», а відтак не містить ознак афілійованої особи відповідача-1.

Отже, суд обґрунтовано вважає, що відповідачем-1 не дотримано умов, передбачених конкурсною документацією, оскільки не надано належних доказів в підтвердження досвіду ефективного управління підприємством водно-каналізаційного господарства не менше трьох років та здійснення такої діяльності в містах (регіонах) із загальною чисельністю населення на момент подачі пропозиції - не менше 3 мільйонів жителів.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 7 Закону України «Про концесії» конкурсна комісія розглядає подані претендентами, які допущені до участі у концесійному конкурсі, заявки, документи та матеріали з пропозиціями щодо умов концесії, визначає їх відповідність умовам конкурсу, готує висновки щодо визначення кращих умов здійснення концесії, запропонованих учасниками конкурсу. Переможцем концесійного конкурсу визнається претендент, який запропонував кращі умови здійснення концесії, відповідно до умов концесійного конкурсу.

При цьому, абзацом 3 частини 2 статті 7 Закону України «Про концесії» встановлено, що неподання у заявці на участь у конкурсі необхідної інформації, подання її у неповному обсязі або подання неправдивої інформації є підставою для недопущення претендента до участі у концесійному конкурсі.

Всупереч зазначеній правовій нормі, відповідач-2 допустив до участі в концесійному конкурсі відповідача-1, незважаючи на те, що останній не відповідає умовам конкурсної документації, та визначив його переможцем конкурсу.

Таким чином, проведення Луганською обласною радою конкурсу і визначення його переможцем особи, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам, є порушенням зі сторони концесієдавця положень Закону України «Про концесії», постанови Кабінету Міністрів України № 642 від 12.04.2000 р. «Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію».

Також судом враховано, що згідно з п. 39 Положення саме концесієдавець несе відповідальність за дотримання законодавства.

Оскільки третьою особою із самостійними вимогами доведено порушення вимог законодавства під час визначення переможця концесійного конкурсу, позовні вимоги про визнання недійсними результатів конкурсу щодо надання цілісного майнового комплексу ОКП «Луганськвода» у концесію ТОВ «Луганськвода» оформлених рішенням Луганської обласної ради №21/5 від 21.03.2008 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 7 Закону України «Про концесії» концесійний договір укладається з переможцем концесійного конкурсу.

Недійсне рішенням не є підставою для виникнення прав та обов'язків. З огляду на недійсність результатів концесійного конкурсу, відповідач-1 не може вважатися переможцем конкурсу, а тому концесійний договір № 4 від 21.03.2008р. є недійсним, оскільки укладений із порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про концесію».

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Третьою особою із самостійними вимогами доведено порушення вимог законодавства під час визначення переможця концесійного конкурсу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80 п. 4 ч. 1, 82-85 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

Позов малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія» задовольнити повністю.

Визнати недійсними результати конкурсу на передачу в концесію цілісного майнового комплексу обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», оформленого рішенням Луганської обласної ради №21/5 від 21.03.2008 р..

Визнати недійсним концесійний договір від 21.03.2008 р., укладений між Луганською обласною радою (91005, м. Луганськ, пл. ім. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3, код 24046449) та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719).

Стягнути з Луганської обласної ради (91005, м. Луганськ, пл. ім. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3, код 24046449) на користь малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія» (91031, м. Луганськ, вул. 1-а Слов'янська, буд. 2-а, код 24181749) 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719) на користь малого приватного підприємства «Завод «Айдар-олія» (91031, м. Луганськ, вул. 1-а Слов'янська, буд. 2-а, код 24181749) 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення підписано 13.05.2010 р.

Теги: Луганск, Облсовет, Лугансквода, Суд